Як біжить прозора вода
До глубоких морів без кінця і краю -
Так і я, мов широка ріка,
До твоїх берегів стрімко поспішаю.
Не питай звідки серце моє,
Що належить тобі сповнене любові.
І нехай так в житті повернусь,
По ту мою любов люди та й говорять.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Милий, сумую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Знов дні рахую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Хочеться до тебе!
Ой, де ж ти є, щастя моє, нічого не треба!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Милий, сумую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Знов дні рахую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Хочеться до тебе!
Ой, де ж ти є, щастя моє, нічого не треба!
Як летять до теплих країв
Перелітні птахи без кінця і краю -
Так і я, до коханих очей;
Де б ти любий не був собі відлітаю.
Не питай звідки маю тих крил,
Що несуть на зорі мене на край світу;
Бо душа, що не має вітрил,
У обіймах твоїх знов шукає вітру!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Милий, сумую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Знов дні рахую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Хочеться до тебе!
Ой, де ж ти є, щастя моє, нічого не треба!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Милий, сумую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Знов дні рахую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Хочеться до тебе!
Ой, де ж ти є, щастя моє, нічого не треба!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Милий, сумую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Знов дні рахую.
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є! Хочеться до тебе!
Ой, де ж ти є, щастя моє, нічого не треба!
Ой, де ж ти є! Ой, де ж ти є!