А в нього була Божа іскра,
І купу таємниць - любила їх вона.
І бачила щодня про нього сновидіння,
Яким він був шаленим і ніби трохи дивним...
Забула все на світі і у думках лиш вітер,
Сухими губами хотіла цілувать його!
І у полях його магнетизму
Закуталась хвилею романтизму,
Аби сухими губами знову цілувать його!
Якась ейфорія у її грудях,
Не може ні їсти, ні пити,
Ні спати вона...
Така ейфорія на піку кохання
Приходить, як хвиля до берега,
Хвиля до берега!..
І зустріч п'янка, як ранкова роса,
І сором на щоках, та кличе він щодня,
Його міцні зап'ястя пророчили їй щастя!
Вона відчувала себе,
Як кришталь в руках ювеліра...
Забула все на світі і у думках лиш вітер,
Сухими губами хотіла цілувать його!
І у полях його магнетизму
Закуталась хвилею романтизму,
Аби сухими губами знову цілувать його!
Якась ейфорія у її грудях,
Не може ні їсти, ні пити,
Ні спати вона...
Така ейфорія на піку кохання
Приходить, як хвиля до берега,
Хвиля до берега!..
Задля того аби бути поруч
Він на все готовий давно,
А для неї став він цілим світом,
Світом цілим, світлом!..
Якась ейфорія у її грудях,
Не може ні їсти, ні пити,
Ні спати вона...
Така ейфорія на піку кохання
Приходить, як хвиля до берега,
Хвиля до берега!..