Вона має добрий гумор,
Хоронити їй не сумно,
Знає людське нерозуміння,
Я поклонятись їй повинен.
Якщо Небеса б співали,
Голос її був би останній.
Кожну Неділю все темніше,
Свіжа отрута кожен тиждень,
Ми є хворі! - Ти чуєш крик.
Мій храм гріхи не сповідає,
Каже вона: Молись у спальні!
Єєдиний рай, який я маю,
Коли з тобою залишаюсь.
Хворий я є, та люблю це!
Вилікуй же мене!
Амінь!.. Амінь!.. Амінь!..
Веди мене в храм!
Я стану на коліна твоєї брехні,
Я розкрию свій гріх,
Тому заточуй ножі!
Я приймаю безсмертну смерть,
Мій Бог, мою душу візьми! (2)
Поклоняюсь давнім силам,
Моя кохана - промінь світла,
Богиня, щоб була добра
Потрібні жертви їй сповна:
Вкрасти море і з неба зорі,
Щось м'ясне на другу страву.
Стоїть білий кінь гарний,
Що у стайні там в тебе?..
Подаруй нам все, що там є,
Буде смачно і багато!
Я так зголоднів!..
Веди мене в храм!
Я стану на коліна твоєї брехні,
Я розкрию свій гріх,
Тому заточуй ножі!
Я приймаю безсмертну смерть,
Мій Бог, мою душу візьми! (2)
Ні панів, ні королів,
Коли ритуал вступив,
Немає нічого невинніше,
Ніж наш ніжний гріх.
Божевілля і бруд
Серед сумного кінця,
Лиш тоді я живу!
Лиш тоді чистий я!
Амінь!.. Амінь!.. Амінь!..
Веди мене в храм!
Я стану на коліна твоєї брехні,
Я розкрию свій гріх,
Тому заточуй ножі!
Я приймаю безсмертну смерть,
Мій Бог, мою душу візьми! (2)
