Якби в світі негатив би кудись зник,
Припинились війни, бо без них
Стали би спокійними вмить сни!.. Якби!
Якби я до того світу не так звик,
Він би погубив тоді в нас тих,
Кому не набридло ще гребти! Якби!
А нас гартуватиме ця біда
Та Янголами крилатими
Зупинено буде любий танк!
Воїнами сильними, ніби титан,
Що віддали боротьбі за волю нашу, літа.
Небесами літав некерований птах,
Але души поневолити нікому не дав!
Ні! Та ми не ті, хто хотів бинтів на меті,
Не втік, коли нападами бій тупотів!
Тож дій, бо ті воїни такі молоді,
Вони ворогу не дали, захотів володінь,
І ми виженемо тінь та напишемо тоді,
Бо не викупає світ і половини подій,
Зупинили би думок негативний потік!
Якби в світі негатив би кудись зник,
Припинились війни, бо без них
Стали би спокійними вмить сни!.. Якби!
Якби я до того світу не так звик,
Він би погубив тоді в нас тих,
Кому не набридло ще гребти! Якби!
А! Тривожний час, а ми пишем листи.
Господи, дай нам цей хрест донести!
Всім цей світ здавався ще вчора простим,
Та в лютому не від морозу почало трясти.
Якби!.. Якби ми стали на краплю добрішими,
Не щемили би напевно наші голови шуми,
Те, що ми розігнали би ці хмари дощові,
Нас зробило вільними би вочевидь!..
Якби в світі негатив би кудись зник,
Припинились війни, бо без них
Стали би спокійними вмить сни!.. Якби!
Якби я до того світу не так звик,
Він би погубив тоді в нас тих,
Кому не набридло ще гребти! Якби!
Якби!.. Якби знали б тільки завтра,
Де опинимось ми,
Серце хоче правди і до неї іти!
Свобода назавжди!
Ліки від самоти й пустоти
Ти не надійся й не жди.
Вже б напевно склали руки,
Були б іншими, якби
У скроні лунає стукіт і рухаємось туди,
Де звуки гітари чути, наспівуємо мотив!..
Якби в світі негатив би кудись зник,
Припинились війни, бо без них
Стали би спокійними вмить сни!.. Якби!
Якби я до того світу не так звик,
Він би погубив тоді в нас тих,
Кому не набридло ще гребти! Якби!