Не біда
Коли земля горить під ногами
І ти на колінах, збитий вітрами
Долонею затуляєш рани!
Бо справжнього воїна нічим не злякати!
Справжнього воїна нічим не зламати!
Це він! Знай, що це він
Буде до останнього подиху берегти
Волошкове небо, яке любиш ти!
Якщо не ми, то хто? Ніхто! Ніхто!
Якщо не ми, то хто? Ніхто крім нас!
Якщо не ми, то хто? Ніхто! Ніхто!
Якщо не ми, то хто? Ніхто крім нас!
Ніхто крім нас!
Не біда, коли тебе таки оточили
Нервово блакить кипить у жилах
І куля ворожа плече прошила!
Бо справжнього воїна нічим не злякати!
Справжнього воїна нічим не зламати!
Це він! Знай, що це він
Буде до останнього подиху берегти
Волошкове небо, яке любиш ти!
Якщо не ми, то хто? Ніхто! Ніхто!
Якщо не ми, то хто? Ніхто крім нас!
Якщо не ми, то хто? Ніхто! Ніхто!
Якщо не ми, то хто? Ніхто крім нас!
Ніхто крім нас!