Її ріка…була бурхливою
У травні так марила зливою
Брала життя з джерела у серці Карпат
Вона текла водою талою
Проміж смерек бігла імпалою
На південь йшла в море, не минаючи грат
Білий місяць повзе угору
Ми кохали чи навпаки
Та можливо, що є десь море,
Що дві ріки з’єднує навіки
Поміж нами степи і гори
Дотягнись до моєї руки,
Бо важливо, що є десь море,
Що дві ріки з’єднує навіки
Його ріка – криcтали інею
До моря йшла стрічкою синьою,
Немов межа біля краю східних степів…
Тече вода, зникають вороги
Бентежить час русло і береги
Шукає шлях в море від холодних вітрів
Білий місяць повзе угору
Ми кохали чи навпаки
Та можливо, що є десь море,
Що дві ріки з’єднує навіки
Поміж нами степи і гори
Дотягнись до моєї руки,
Бо важливо, що є десь море,
Що дві ріки з’єднує навіки