Київські вулиці бачили сніг,
Чули зізнання в коханні і плач,
Знають слизькі секрети століть,
Причини усіх перемог і невдач,
Це більше, ніж я знаю, пробач.
Київські вулиці мають час,
В кожному домі десятки очей.
Для них дитина - кожен із нас,
Їх запах на кожній із наших речей.
Ми віримо в янголів і фей.
Я бачив магічний театр, зоряний пил,
Королівські палаци, вершини гір,
Чув різні легенди, але завжди
Кожна дорога вертає сюди.
Так буде й сьогодні. Знайомі сліди.
Київські вулиці чули грім,
Звуки оркестрів і кононад.
Це місто ніколи не стане чужим,
Тут сонце влаштовує свій парад.
Запрошує нас на свій парад.
Київські вулиці чули сміх,
Чули зізнання в коханні і плач,
Чули усі секрети століть,
Це більше, ніж я чую, пробач.
Це більше, ніж я знаю, пробач.
Це більше, ніж я знаю…